СУМУЄ ЗИМА
музика Михайла Назарця
слова Юлії Колесник
1.Подивись, як за вікном сумує зима.
Дощ із снігом, а морозу і сонця нема.
Тихо вулицями міста блукає одна -
В білосніжної цариці жіноча душа.
Подивись, а то не дощ, то сльози її.
Бо не стрів її коханий на білім коні.
Забарився її Грудень і Лютий не йде,
Може, Січень-білогривий їх піджене.
приспів:
Плаче-тужить зима, що кохання нема,
І тремтить під дощем бідолашна.
Ой, не знала зима, що любов крижана,
Теж буває, на диво, нещасна.
2.В безнадії проти вітру іде, мов п'яна.
По калюжах на асфальті плететься зима.
Заглядає у вітрини, та все це дарма,
Від морозу їй лишилась одна лиш вода.
Подивись, які важкі її кроки в пітьмі.
Полонили і зухвало панують дощі.
Забарився її Грудень і Лютий не йде,
Може, Січень-білогривий їх піджене.
приспів:
