СУМУЄ ЗИМА музика Михайла Назарця слова Юлії Колесник 1.Подивись, як за вікном сумує зима. Дощ із снігом, а морозу і сонця нема. Тихо вулицями міста блукає одна - В білосніжної цариці жіноча душа. Подивись, а то не дощ, то сльози її. Бо не стрів її коханий на білім коні. Забарився її Грудень і Лютий не йде, Може, Січень-білогривий їх піджене. приспів: Плаче-тужить зима, що кохання нема, І тремтить під дощем бідолашна. Ой, не знала зима, що любов крижана, Теж буває, на диво, нещасна. 2.В безнадії проти вітру іде, мов п'яна. По калюжах на асфальті плететься зима. Заглядає у вітрини, та все це дарма, Від морозу їй лишилась одна лиш вода. Подивись, які важкі її кроки в пітьмі. Полонили і зухвало панують дощі. Забарився її Грудень і Лютий не йде, Може, Січень-білогривий їх піджене. приспів: