БІЛИЙ ВЕЛЬОН
музика Михайла Назарця
слова Тетяни Левицької
1.Сохнуть верби молоді, за дощами бідкають,
Білий вельон по воді закружляв лебідкою.
У блакиті рушники, за ставком, під вишнею,
Не примарилось таки, цілувався з іншою.
2.Спраглий серпень свідком був
Ніжності та злагоди.
Як же ж швидко ти забув смак суниці-ягоди.
Білий вельон по воді долею невтішною.
Заручились, а тоді - поділила з іншою.
3.Чом не тоне вельон-біль відчаю, неспокою.
Хай на нього звідусіль позлітають соколи,
Розпочнеться буревій, захлисне у вирвищі.
Як тебе, коханий мій, з мого серця вирвати.
