ЖОРЖИНА
музика Михайла Назарця
слова Тетяни Левицької
1.Гойдає вітер голі віти,
Розсипалась листва руда.
І де ж тепер себе подіти?
Життя крізь пальці, як вода.
Перецвіли жнива на сході,
І тільки осінь жінці годить.
В холодні листопадні днини,
Дарує сонячні жоржини.
Приспів:
Не відцвітай її, жоржино,
Щоб не було на серці зимно.
Нехай зітліють дні пророчі,
Прийде любов у сни жіночі.
2.Вже літо в білій павутині,
Приспало грудочку жалю.
Ятрить в очах небесно-синіх,
Ще недоспіване «люблю».
Перецвіли жнива на сході,
І тільки осінь жінці годить.
В холодні листопадні днини,
Дарує сонячні жоржини.
Приспів:
Не відцвітай її, жоржино,
Щоб не було на серці зимно.
У долі є козирна карта,
Бо кожна жінка щастя варта.
