ПОДИВИСЬ, Я ІДУ музика Михайла Назарця слова Тетяни Левицької 1.Посивів листопад І змішався із вітром колючим. Лише в пам’яті сад Залишився рожево квітучим. Ми вплітали у сад Наші мрії, як стрічки у коси. Налетів снігопад, Спопеливши юності роси. приспів: Подивись: я іду! Крізь тумани, зливи та грози. Може, щастя знайду, Може, горе, розлуку і сльози. Знаю, точно в снігах Я залишу свій смуток останній. І, як зранений птах, Прилечу в твоє серце, коханий. 2.А якщо заметуть Хуртовини дороги до тебе, Мої очі знайдуть Шлях єдиний у зорянім небі. І, побачившись знов, Будем пити журбу до нестями. Й наша перша любов Спалахне молодими садами. приспів: