ПОДИВИСЬ, Я ІДУ
музика Михайла Назарця
слова Тетяни Левицької
1.Посивів листопад
І змішався із вітром колючим.
Лише в пам’яті сад
Залишився рожево квітучим.
Ми вплітали у сад
Наші мрії, як стрічки у коси.
Налетів снігопад,
Спопеливши юності роси.
приспів:
Подивись: я іду!
Крізь тумани, зливи та грози.
Може, щастя знайду,
Може, горе, розлуку і сльози.
Знаю, точно в снігах
Я залишу свій смуток останній.
І, як зранений птах,
Прилечу в твоє серце, коханий.
2.А якщо заметуть
Хуртовини дороги до тебе,
Мої очі знайдуть
Шлях єдиний у зорянім небі.
І, побачившись знов,
Будем пити журбу до нестями.
Й наша перша любов
Спалахне молодими садами.
приспів:
